БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безневи́нний. Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають,.. а на його просьби.. навіть відповіді ніякої (Збан., Сеспель, 1961, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 136.