БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, а, е. Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний. Лінія електропередачі вважається готовою до роботи, якщо по ній може бути гарантоване безперебійне подавання споживачам якісної електричної енергії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 29); Гармаш домовився з майстром і підготував піч Василя Пилиповича до безперебійної роботи (Донч., VI, 1957, 463).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 138.