БЕЗПЕРЕБІ́ЙНО. Присл. до безперебі́йний. Мартени мусять працювати разом, точно, розраховано, безперебійно (Собко, Біле полум’я, 1952, 267); Трамваї ходили безперебійно (Руд., Вітер.., 1958, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 138.