БЕЗПОВОРО́ТНО. Присл. до безповоро́тний. Як і в усіх республіках Радянського Союзу, в Українській РСР остаточно і безповоротно переміг соціалістичний лад, соціалістична система господарства (Іст. УРСР, II, 1957, 429); [Ліда:] Платане, я вирішила безповоротно. Прощайте! (Корн., І, 1955, 142); Чародійний сон тривав так коротко й минув безповоротно (Фр., VI, 1951, 225); Допомогу каса видає і позичкою, і безповоротно, залежно від того, для якої мети і хто її одержує (Колг. Укр., 11, 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 140.