БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО. Присл. до безрезульта́тний. Він перепробував усі ліки, всі засоби, докладав усе своє уміння, але безрезультатно (Добр., Тече річка.., 1961, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 143.