БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, а, с., рідко.
1. тільки одн. Те саме, що безрозсу́дність. Сили миру знову продемонстрували свою могутність. В дні небезпечної кризи в районі Карібського моря вони завдавали поразки силам безрозсудства і війни (Рад. Укр., 1. І 1963, 1).
2. Безрозсудний вчинок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 144.