БЕЗСЛІ́ЗНИЙ, а, е. Без сліз. Виймала [мати] Василеві сорочки, кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих, безслізних очей (Н.-Лев., І, 1956, 90); // перен. Не зрошений сльозами. Яка ясна звитяжців путь безслізна, у ній злились народів всіх путі! (Сос., Солов. далі, 1957, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 146.