БЕЗХМА́РНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безхма́рний. Від сильної інсоляції та безхмарності в пустині всі предмети вдень дуже нагріваються (Курс заг. геол., 1947, 84); І якщо мрії про мир, спокій, злагоду, безхмарність бували тільки хвилинами в житті Лермонтова, то земні пристрасті характеризують усе його життя і всю його поезію (Рильський, III, 1956, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 152.