БЕ́ЗЦІНЬ, рідко БЕ́ЗЦІН: ◊ За бе́зцінь, рідко За бе́зцін — дуже дешево, майже дарма. Старшина часто вдавалась до грубих насильств, примушуючи козаків і селян продавати за безцінь свої землі (Іст. УРСР, І, 1953, 332); Порадившись, загнали [Василь і Василиха] в місті швейну машину за безцін (Козл., Сонце.., 1957, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 153.