БЕЗЧИ́ННО, заст. Присл. до безчи́нний. Я не складу безчинно рук На грудях спорожнілих. Люблю роботи грім і грюк І кров живу у жилах (Рильський, II, 1956, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 153.