БЕЛЕМНІ́ТИ, ів, мн. Група вимерлих морських молюсків класу головоногих. В.. відкладах [вапняків] багато окам’янілостей.. Особливо численні рештки белемнітів (Геол. Укр., 1959, 610).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 155.