БЕЛЬЕТА́Ж, а, ч.
1. Кращий, звичайно другий поверх житлового будинку. На самих парадних із сходів на вулицю, в бельетажі, жила.. хазяйка з сином (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 33).
2. У театрі — нижній ярус лож над партером. Щербина, ставши в бельетажі, презирливо дивився вниз (Ільч., Серце жде, 1939, 227); Група студентів з третього ярусу радісно вітала когось в бельетажі (Мокр., Сто.., 1961, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 155.