БЕ́РЕЖКО. Присл. до бережки́й. Полонини стеляться широкі… Худоба ходить безбач там рогата. Над урвищами бережно пнучись (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 159.