БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Раптом упасти, перекинувшись. — Отак навіть беркицьнутись можна! — ледве втримався на санках Хведько (Стельмах, Правда.., 1961, 15); Стьопін його так торохнув, що той беркицнувся (Збан., Єдина, 1959, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 161.