БИ́НДОЧКА, и, ж., діал. Зменш. до би́нда. Угорі, під хмарами, гуде літак.. Це розвідувач. Біплан з білими биндочками на крилах (Трубл., І, 1955, 54); Срібляста биндочка Прута кривульками порізала зелені береги (Коцюб., І, 1955, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 166.