БИСТРОХІ́ДНИЙ, а, е, рідко. Який пересувається з великою швидкістю. Вийшли до моря вони, де стояв корабель бистрохідний (Гомер, Одіссея, перекл. Бориса Тена, 1963, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 168.