БИЯ́К, а́, ч.
1. Те саме, що бич 4. Ой бияк [у ціпа] черешневий, капиця залізна (Чуб., V, 1874, 1081).
2. рідко. Те саме, що би́вень.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 172.