Слово "благословляти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко БЛАГОСЛОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. благословлять; недок., БЛАГОСЛОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. благословлять; док., перех.

1. заст. Хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить… (Вовчок, І, 1955, 33); Сиділа [Згода] на балконі нового будинку та все лиш усміхалася та благословила (Фр., III, 1950, 119); Там плач, і регіт, і пісні, розп’яття шибениць безкраї, і піп хрестом благословляє розстрілів смерчі огняні (Сос., II, 1958, 413); Дай вам боже..дочечку до року до вінця благословити… (Л. Укр., III, 1952, 673); Благослови ж, матусю, чумаків На їх непевну і тяжку дорогу (Рильський, II, 1946, 14); * Образно. Природа.. лагідно благословляла людські веселощі (Кач., Вибр.,1953, 286).

2. перев. на що, заст. Давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось. — Я піду у черниці, — промовляє Катря.. — Я [батько] ніколи тебе на се не благословлю! (Вовчок, І, 1955, 231);

3. уроч. Славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь (у подяку за щось). Умийся, серце, щоб пізнала [мати] тебе.. І господа благословляла за долю добрую твою (Шевч., II, 1953, 14); Старий Гурте?.. поселився у капітана і благословить його ім’я та пильнує його дітей (Фр., VI, 1951, 484).

4. кого ким, чим, розм., заст. Дати, подарувати. Живе Олеся рік і другий.. і четвертий. Благословив господь діточками: три сини як три соколи (Вовчок, І, 1955, 28).

◊ Го́споди благослови́!, заст. — вираз, що вживається, коли приступають до роботи або їди. — Бог дав празник і паску свячену.. Сідайте лишень. Господи благослови! (Кв.-Осн., II, 1956, 68); На світ благослови́ло, безос. — розвиднілось.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 194.