БЛАГОТВО́РНИЙ, а, е. Який робить добрий вплив; корисний, сприятливий. Благотворний вплив могутньої радянської культури уже приносить свої плоди (Гончар, Зустрічі.., 1950, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 195.