БЛАЗЕ́НСТВО, а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство. Блазенством довелося панові Струве прикривати своє цілковите безсилля спростувати Маркса (Ленін, 20, 1950, 172); Не кажемо вже про суцільне блазенство й антинародне блюзнірство представників "лівої формації мистецтв" (Рильський, III, 1956, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 195.