БЛЕ́ШНЯ́, бле́шні́, ж. Прикріплена на кінці волосіні блискуча металева пластинка, що використовується як принада для риби. Можна впіймати під кригою на блешню окуня або щуку (Коп., Подарунок, 1956, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 197.