Слово "блискучий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЛИСКУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. Сиділа Маруся край віконця й дивилася на зорі блискучі, на небо прозоре (Вовчок, І, 1955, 353); У всіх були чорні тонкі брови, блискуче темне волосся, круглі карі очі (Н.-Лев., II, 1956, 29); Звір, побачивши блискуче залізне вістря, зупинився (Фр., VI, 1951, 18); Круглий зручний стіл займав своє місце майже посередині кімнати на дерев’яній блискучій підлозі (Коп., Вибр., 1953, 262); // Дуже ясний, яскравий, сонячний. День був блискучий, літній (Коцюб., II, 1955, 210); Сонце обдало землю блискучим промінням (Мирний, І, 1949, 136).

2. перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя — таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Мирний, IV, 1955, 326); // Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Л. Укр., І, 1951, 436).

3. перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. Тут [у журналі "Народ"] він [І. Франко] містить багато блискучих публіцистичних і програмових статей (Коцюб., III, 1956, 35); Несподівана й блискуча спалахнула у голові думка (Головко, І, 1957, 369); Раптом блискучий план виник у голові Обушного (Кир., Вибр., 1960, 337); // Надзвичайний, видатний. Велика Вітчизняна війна завершилася блискучою перемогою радянського народу (Рад. Укр., 13.VII 1946, 2); [Xрипун:] Ваш брат блискучий полководець (Корн., II, 1955, 31); Блискучий талант; // Майстерний, довершений. Мистецтво її [С. А. Крушельницької] відзначалося щасливим поєднанням феноменального співу з блискучою драматичною грою (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 65); Блискучий переклад; // Дуже успішний, вдалий. Блискучий політ.. радянського космонавта показує, що недалекий той час, коли космічні кораблі, якими управлятиме людина, прокладуть міжпланетні траси до Місяця, Марса, Венери (Літ. газ., 8.VIII 1961, 1).

◊ Блиску́ча сторі́нка в істо́рії чогожитті́ кого) найбільш знаменна, славнозвісна, видатна подія (період) в історії народу або в житті людини. Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (Вісник АН, 11, 1953, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 200.