БЛОКГА́УЗ, а, ч., військ. Бойова споруда, призначена для самостійної кругової оборони невеликих військових частин. — Новий Верден! — чулися вигуки серед гостей. — Оті форти, блокгаузи, бетоновані бліндажі — це ж чудово! (Гончар, Таврія.., 1957, 673).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 202.