Слово "блуд" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЛУД 1, у, ч., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Л. Укр., III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Скл., Святослав, 1959, 237).

БЛУД2, у, ч., діал.

1. Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. І кожний блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (Фр., XIII, 1954, 177); Вони [пуристи] раді-радісінькі, коли можуть.. по начерку вати синім олівцем по кільканадцять блудів язикових (Фр., XVI, 1955, 175).

2. Блукання.

◊ Блу́дом ходи́ти (іти́) — блукаючи, шукати шляху; блукати. Зашуміли темні лози Козакові при дорозі. По дорозі блудом ходить. Вороного свого водить (Федьк., Буковина, 1950, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 202 - 203.