Слово "блукання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БЛУКА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. блука́ти. Повернувши після 2-х місячного блукання по Європі, висилаю Вам рукопис Вашого оповідання (Коцюб., III, 1956, 273); Лука Тихонович приїхав у Водяне. Коли він навіть не підстрелить жодної качки, то й то матиме величезне задоволення від блукання по озерах та болотах, по глухих очеретах (Донч., III, 1956, 83); * Образно. [Прісцілла:] Де ж край блуканню мандрівної думки? Де дно в розумуванні? (Л. Укр., II, 1951, 352).

2. Непостійність, хитання (у поглядах і т. ін.). Ідейні блукання і суперечності, які переживає Тичина в 1917-1918 роках, виразно відбились також в невеликій поемі "Золотий гомін" (Поезія.., 1956, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 203.