БЛЮВА́ТИ, блюю́, блює́ш, недок. Мимовільно викидати з шлунка через рот спожитий продукт харчування. При корбі один робив звичайно три шихти, тобто 18 годин.. В перших днях блювали [робітники] від завороту в голові (Фр., VIII, 1952, 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 204.