БЛЯ́ШКА, и, ж. Зменш. до бля́ха 2. Єсть у мене топір, топір ще й кована бляшка (Пісні та романси..,. II, 1956, 67); Плисова камізелька була вигаптувана бляшками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 67); В одній кам’яній гробниці було виявлено поховання, можливо, царя Скілура, від багатого одягу якого збереглося близько 800 золотих бляшок (Розв. науки в УРСР, 1957, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 205.