БЛІ́ШКА, и, ж.
1. Зменш. до блоха́.
2. Складова частина ентомологічних назв. Сходи капусти дуже ушкоджуються хрестоцвітими (городніми) блішками (Колг. Укр., 5, 1962, 39); Бурякова блішка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 201.