БОЙКОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Застосовувати бойкот проти кого-, чого-небудь. І все-таки більшовики не бойкотували Установчих зборів, а брали участь у виборах.. (Ленін, 31, 1951, 39); Куркульня всюди заворушилася, стала відкрито бойкотувати продрозверстку (Гончар, Таврія.., 1957, 517); Оті його закляті друзі просто бойкотують його. Не хочуть і жити разом, обминають (Коз., Сальвія, 1959, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 212.