Слово "бойовий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БОЙОВИ́Й, а́, е́.

1. Пов’язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (Головко, II, 1957, 619); Капітан Чумаченко, зібравши під деревом своїх командирів рот, розтлумачує їм бойове завдання (Гончар, III, 1959, 350); // Признач. для бою. Правда, перед ними він тільки раз появився у своїй бойовій зброї (Мирний, III, 1954,190); // Здобутий у боях. Сім’ї у нас такої Нема і не було. Де б слави бойової Проміння не лягло (Рильський, III, 1961, 58); У декого на грудях виблискували бойові ордени (Довж., І, 1958, 388).

Бойова́ триво́га — сигнал про початок воєнних операцій. Сигнал бойової тривоги раптом порушив спокій (Ткач, Моряки, 1948, 32); Бойове́ хре́ще́ння — перша участь у бою. Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове (Сос., II, 1958, 472); Взя́ти (звести́) на бойову́ — привести зброю в бойову готовність. Обидва хлопці взяли гвинтівки на бойову (Ле, Вибр., 1939, 13); Я поспішно взяв двері на засув, звів на бойову пістолет (Збан., Ліс. красуня, 1955, 23).

2. Готовий до боротьби. Комуністична партія Радянського Союзу є бойовий випробуваний авангард радянського народу (Статут КПРС, 1961, 3); // Дуже енергійний, діяльний, активний. — Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова!.. (Гончар, Таврія.., 1957, 68); // Сповнений напруженої діяльності. — День у мене сьогодні такий бойовий, — не знаю, чи впораюсь (Шовк., Інженери, 1956, 174).

3. Дуже важливий; який треба виконати в першу чергу. Бойовою програмою діяльності партії в справі комуністичного виховання трудящих є рішення червневого Пленуму ЦК КПРС (Ком. Укр., 9, 1963, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 212.