Слово "бойовик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БОЙОВИ́К, а́, ч.

1. Учасник якої-небудь бойової групи, загону і т. ін. Ішли вони — гінці мільйонів і мільйонів Пробуджених, грізних, безстрашних трударів, — Московських передмість бойовики повсталі (Бажан, Роки, 1957, 212); Як тільки зажила рана, Левко Когут вирішив вивести своїх бойовиків на операцію (Цюпа, Назустріч.., 1958, 357).

2. Робітник-ударник. Іде спочити скромний син Комуністичної партії.., бойовик-виробничник, старший майстер, один а фундаторів заводу (Вітч., 2, 1956, 100).

3. розм. Кінофільм, вистава і т. ін., що користується великим успіхом у глядачів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 213.