БОР1, у, ч. Хімічний елемент, що входить до складу деяких мінералів. Бор порівняно мало поширений у природі (Заг. хімія, 1955, 560).
БОР2, а, ч. Сталеве свердло, що застосовується у зуболікарській справі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 217.