БОРЖІ́Й, присл., діал. Виш. ст. до бо́рзо. А сонечко наче сміється та гонить: "Скоренько! боржій! мерщій! Поспішайся, поживай світа!" (Вовчок, VI, 1956, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 217.