Слово "бородач" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БОРОДА́Ч, а́, ч.

1. розм. Бородата людина. Чутно було: паяними голосами тоненько бородачі виводили "Лучинушку" (Мирний, II, 1954, 127); Янош і бородач засміялися хриплим іржавим сміхом (Рибак, Що сталося.., 1947, 160).

2. Великий хижіїй птах з пір’ям навколо шиї, схожим на бороду; живиться падлом.

4. (Andropogon). Багаторічна південна злакова рослина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 219.