БОРОЗЕ́ННИЙ, а, е. Стос. до борозни (в 1 знач.). При борозенному способі [зрошення] воду подають у прокладені е міжряддях борозни, тоді вона використовується краще (Колг. Укр., 3, 1959, 18); // Який під час оранки йде з правого боку, тобто борозною (про коня або вола, запряженого в парі з другим). Олександра по-чоловічому хльоснула борозенного вола батогом (Логв., Літа.., 1960, 112); // у знач. ім. борозе́нний, ного, ч. Запряжений у парі кінь або віл, що під час оранки йде борозною. Треба [купити] до п’ятої пари борозенного (Кв.-Осн., II, 1956, 227); * У порівн. Везе, як борозенний (Номис, 1864, № 10015).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 219.