БОРОЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех.
1. Проводити, прокладати борозни. Він працював на заводі, трактори якого борознили колгоспні лани великої Вітчизни (Ле, Право.., 1957, 45); * Образно. Шлюпки і білокрилі яхти борознили море (Кучер, Чорноморці, 1956, 359).
2. перен. Перетинати в різних напрямках, утворюючи заглибини. Чоло борознили зморшки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 219.