БОРОШНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до бо́рошно 1. В широкому промінні сонця крутився борошняний тонкий пилок (Коцюб., II, 1955, 359); // Вигот. з борошна. Високу поживну цінність мають страви з овочів з крупами і борошняними виробами (Укр. страви, 1957, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 221.