БОРСУКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до борсу́к; // Зробл. з хутра або шкіри борсука. Селянин вийняв із своєї борсукової торби велику хустку (Фр., III, 1950, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 221.