БРА́МА, и, ж. Великі ворота, переважно при монументальних спорудах. І плаче, плаче Ярославна В Путивлі на валу на брамі (Шевч., II, 1953, 337); Довкола будови був досить обширний плац, обведений височезним парканом, з широкою брамою для в’їзду (Фр., V, 1951, 383); Біля високої брами Морського заводу вже стояв гурт жінок і дітей (Кучер, Чорноморці, 1956, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 226.