Слово "брик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БРИК, виг.

1. Уживається як присудок за знач. брика́ти 1 і брика́тися 1. Ой чук-брик з рогом бик (Сл. Гр.).

2. Уживається як присудок за знач. бри́кнути. — От би куди стрілу пустити!подумав він. — Горобців би з п’ять можна положити. Та гарно так. Тілько — цок! Горобець брик! — тілько пір’ячко посипалося (Мирний, І, 1954, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 235.