Слово "брила" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


БРИ́ЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам’яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 236.