БРО́ШКА, и, ж. Прикраса із застібкою, яку приколюють на жіночий одяг біля шиї або на грудях. — До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин!..Браслети, персні, гребені, брошки (Л. Укр., III, 1952, 541); У тітки на столику лежала красива брошка — зелена бабка з золотими очима (Донч., V, 1957, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 240.