БРУ́НИТИСЯ, ться, недок. Викидати бруньки. Дерево бруниться (Сл. Гр.); За вікном.. яблуньки вбиваються у силу. Бруняться у місячній імлі (Вирган, Квіт. береги, 1950, 9); Весь сад брунився (Гончар, Земля.., 1947, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.