БУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до буде́нний 2. Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут зовсім спокійно та непорушне (Фр., II, 1950, 13); На художніх образах, створюваних великим артистом [М. Л. Кропивницьким], ніколи не було помітно одноманітного, сірого відбитка буденності (Збірник про Кроп., 1955, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 247.