БУ́ДУЧНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те, що буде згодом, події майбутнього часу; стан, становище кого-, чого-небудь у майбутньому; майбутня. Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі (Коцюб., III, 1956, 40); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей (Стеф., І, 1949, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 249.