БУЙ, я, ч. Сигнальний плавок на річці, озері для позначення мілизни, підводних каменів, рибальських сіток та ін. Далеко за коліном, біля Кресу, блимав на воді буй (Вітч., 6, 1947, 36); Вихор пливе до бонової загороди, ясно розрізняє металеві буї на якорях (Кучер, Чорноморці, 1956, 339).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 251.