БУ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним (Шевч., І, 1951, 9); Весна прийшла в Донбас рання, буйна, дружна (Собко, Звич. життя, 1957, 72).
2. Який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний. Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді (Н.-Лев., II, 1956, 159); Поет поправив своє буйне волосся і почав (Л. Укр., III, 1952, 709); Буйна рослинність, затіняючи собою воду, не давала їй добре прогріватися (Донч., І, 1956, 51); * Образно. Численні фабрично-заводські палаци і клуби свідчать про буйний розквіт радянської культури (Козл., Відродження.., 1950, 68).
3. Великий розміром. Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Гл., Вибр., 1957, 210); Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші (Сл. Гр.); Буйні краплі поту котилися з-під рудої шапки по його чолу й падали на землю, як горох (Коцюб., І, 1955, 305); Вони [листи] були писані.. енергійним, твердим, буйним почерком (Л. Укр , III, 1952, 689).
4. перен. Невгамовний, нестримний. Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, за буйний, але завжди справедливий норов (Стельмах, I, 1962, 55); Повиростали [Данько та Вутанька] буйні обоє, голосисті та непосидющі, а матері через їхні невгамовні вдачі душа ніколи не буває на місці (Гончар, II, 1959, 199); Буйна фантазія молодого письменника ..знаходить широкий простір у тій першій Франковій повісті (Коцюб., III, 1956, 31); Було чути, як.. заходились вони [Настя і Соня ] од буйного, шаленого, нестриманого реготу (Вас., II, 1959, 202); Схвильований і не в силі стримати буйну радість, — обличчя аж розпливлося в усмішці, — погладив рукою кулемет (Головко, І, 1957, 363); // Норовистий (про тварин). Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко (Коцюб., I, 1955, 442); // Який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний. — Батько! Батько наш. — ревнув у радісній нестямі буйний, розхмелілий натовп (Гончар, II, 1959, 235); Арлекін з трояндою в руці Йде серед буйного карнавалу (Рильський, І, 1960, 172); // Бурхливий (про потік, хвилі і т. ін.). Сильне море! зберися на силі!..Розжени свої буйнії хвилі (Л. Укр., І, 1951, 68); Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! (Берне, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 251.