БУРА́В, а́, ч., рідко. Те саме, що све́рдло. Отвори в дерев’яних стінах роблять за допомогою буравів різних діаметрів (Монтаж і ремонт.., 1956, 64); * У порівн. Холодно стає Чайчисі, мороз кам’янить на її обличчі сніжинки, буравами всвердлюється в кості (Стельмах, Хліб., 1959, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 257.