БУРСА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бу́рса 1 і бурса́к. [Палажка:] Не видно, щоб тобі багато доставалося бурсацької каші: чоловіком би був (Мирний, V, 1955, 228); Він розповідав.. про кумедні бурсацькі пригоди (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 491).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 261.