БУРУ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко. Здійматися хвилями, бурунами. Важка вода в гнилому морі.. клекотіла, вирувала, бурунилась (Ткач, Крута хвиля, 1954, 322); Весело бурунились бурчаки (Збан., Єдина, 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 261.